Основні позиції GAP-аналізу для виявлення розбіжностей між українським і європейським законодавством

У червні минулого року Україна набула статусу країни-кандидата ЄС і розпочала системну роботу із гармонізації нашого законодавства із acquis ЄС у 34 сферах. А 27 серпня цього року Кабінет Міністрів України утворив 36 робочих груп щодо підготовки переговорних позицій України.

Громадські професійні об’єднання стали активно долучатись до цього процесу, так як мають можливість надавати свої експертні висновки і рекомендації, щоб посили позиції України у переговорному процесі. Але як виявити розбіжності у українському законодавстві і його європейських аналогів, щоб зрозуміти і спланувати подальші крокі?

Для цих потреб свою практичність і зручність показала методологія GAP-аналізу, яка буда апробована під час реалізації проєкту «Імплементація актів законодавства Європейського Союзу у сфері ринків капіталу (IFR, IFD)», який реалізовувався Громадською спілкою «Українське об’єднання ринків капіталу» (UCMA) за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Отже, що ж таке GAP-аналіз?

Це універсальна методологія виявлення розбіжностей між нормами законодавчих актів різних країн, що використовується для приведення їх у відповідність. Для нас це актуально з огляду необхідності приведення у відповідність законодавства України до норм права ЄС.

Що спочатку треба зробити?

Спочатку беремо відповідний законодавчий акт ЄС і дивимось яка його структура. Структура актів ЄС відрізняється від актів законодавства України. Як правило, акти ЄС мають таку структуру: «Розділ – стаття – параграф – підпараграф – пункт (а,b,c…)» або «Розділ – глава – стаття – параграф – підпараграф – пункт (а,b,c…)» або «Частина – стаття – параграф – підпараграф – пункт (а,b,c…)» тощо. У будь-якому випадку нам треба дійти до норми законодавчого акту, щоб можна було б співставити її з нормою законодавства України. Норма закладена у параграфі або підпараграфі акту ЄС, а пункти її лише деталізують.

Які бувають норми законодавства?

Імперативні – які приписуються чітко визначені дії, однозначно закріплюють вичерпний перелік прав і обов’язків суб’єктів і не допускають ніяких відхилень від них.

Диспозитивні – які встановлюють певні права та обов’язки суб’єктів, але за згодою суб’єктів допускають їх доповнення або зміну.

Рекомендаційні – що встановлюють варіанти бажаної, але не обов’язкової поведінки. Заохочувальні – які встановлюють засоби заохочення за здійснення бажаних або корисних діянь.

В актах ЄС як правило застосовуються або імперативні, або диспозитивні норми, рідше зустрічаються рекомендаційні та заохочувальні. Імперативні норми підлягають безумовній імплементації, диспозитивні віддаються на розсуд суб’єктам права.

Що робити далі?

Коли ми розклали акт ЄС аж до конкретних норм, починаємо шукати відповідні норми у законодавстві України. Тут все залежить від експерта у відповідній сфері, бо тільки він знає свою тему. Норми права ЄС можна знайти як у законах України, та і у підзаконних нормативно-правових актах. І тут експерт робить свій висновок.

Які бувають експертні висновки?

Тут все просто: F – норма законодавства України повністю відповідає нормі права ЄС; P – частково відповідає; N – не відповідає; A – норма відсутня у законодавстві України. Після цього експерт дає свої рекомендації щодо приведення у відповідність норм законодавства України і ЄС. Це ще не проєкт Закону чи підзаконного акту, це основа для подальшої роботи над новим законодавчим актом України.

Із прикладом GAP-аналізу, який був підготовлений для аналізу законодавства у сфері ринків капіталу можна ознайомитись за цим посиланням

Для отримання інших матеріалів, які були напрацьовані під час реалізації проєкту, можна звертатись до Сергія Москвіна, президента UCMA через його електрону адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Зокрема є наступні матеріали:

• аналітичний звіт з відповідності норм європейського та українського законодавства у частині пруденційних вимог та пруденційного нагляду за інвестиційними фірмами;
• проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пруденційного нагляду за інвестиційними фірмами на індивідуальній основі з поясненням щодо транспонування норм Директиви (ЄС) 2019/2034 від 27 листопада 2019 року;
• рекомендації щодо запровадження в Україні Регламенту (ЄС) № 2019/2033 від 27 листопада 2019 року про пруденційні вимоги для інвестиційних фірм; - порівняльна таблиця термінології європейського та українського законодавства IFR/IFD;
•  відеозапис підсумкової конференції «Імплементація актів законодавства Європейського Союзу у сфері ринків капіталу», яка відбулась 28 жовтня 2024 року у Києві.