У аналітичному звіті представлений аналіз комунікаційних інструментів, які застосовувались в Німеччині та Словенії на їхньому шляху до створення ефективної системи роздільного збору відходів та запровадження схеми розширеної відповідальності виробника (РВВ).

Було проаналізовано фактори, які впливають на вибір комунікаційних інструментів: законодавча база, рівень економічного розвитку та діджиталізації, поведінкові особливості самих суспільств - їх цінності та норми.

Детально описані практичні кейси комунікаційних практик в Україні, зокрема тих що були ініційовані громадськими організаціями - ГО "КІСАР", ГО "Запоріжжя без сміття", ГО "Прагма".

Дане дослідження було зроблено на замовлення   Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в Україні для SENECA Green Network.

Відповідальність за зміст цього звіту несуть виключно його автори - Олена Козлюк і Надія Величко, експертки ГО "Київський інститут стратегічного аналізу і реформ "КІСАР". Позиція Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH  може не збігатись із поглядами авторів.

Англійська версія звіту доступна за цим посиланням.

У методичних рекомендаціях висвітлено теоретико-правові, організаційні, архітектурні та психологічні засади створення просторів, дружніх до дитини, у закладах охорони здоров’я.

Описано практичні інструменти психологічної підтримки дітей, зокрема арттерапевтичні техніки, використання мобільного артнабору, а також казкотерапевтичні підходи. Розглянуто питання інклюзивності, універсального дизайну, вимоги до облаштування простору, підбору меблів, матеріалів та візуального середовища.

Окрему увагу приділено механізмам фінансування (зокрема через Програму медичних гарантій, соціальні послуги та грантові інструменти) та запропоновано практичну дорожню карту для органів місцевого самоврядування.

Ця публікація підготовлена в межах проєкту "Створення простору, дружнього до дитини в складних життєвих обставин на базі Прилуцької міської дитячої лікарні", який впроваджує ГО "КІСАР" за фінансової підтримки БО "Українська освітня платформа". Відповідальність за зміст несе виключно ГО "КІСАР". Позиція УОП може не збігатись із поглядами авторів.

Під час реалізації контракту "Розробка Комунікаційної стратегії" у межах Глобального проєкту «Захист довкілля в усьому світі», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, команда ГО "КІСАР" напрацювала деякі практичні інструменти, які можуть зацікавити громади та комунальні підприємства під час формування своєї комунікаційної політики та роботи з населенням.

У цьому посібнику представлено практичні рекомендації щодо формування ефективної комунікаційної політики на комунальних підприємствах, зокрема тих, що працюють у сфері поводження з відходами. Особливу увагу приділено застосуванню різноманітних комунікаційних інструментів, які були використані під час реалізації проєкту на КП "Екосервіс-2022" та в його громадах-засновниках — Гребінківській, Пирятинській, Новооржицькій та Чорнухинській громадах Полтавської області.

Коли комунальні підприємства стикаються з труднощами у вигляді несплати за послуги, протестів або масового небажання укладати договори, це означає, що комунікація або не ведеться, або ведеться неправильно. Якщо ви хочете перетворити «хейтерів» на «спільнодумців», варто посилити інформування громади про діяльність КП, акцентуючи увагу на прозорості та обґрунтованості своїх дій.

Про те, як це робити системно, ефективно та на користь підприємству, розповіла наша експертка Надія Величко. Маючи 15-річний досвід роботи в ЗМІ, а потім 8 років пропрацювавши на PR-менеджеркою на комунальних підприємствах України, вона вважає, що, витрачаючи не дуже багато зусиль на комунікацію, можна отримати дуже хороший позитивний імідж компанії. Але головне - робити це системно і послідовно.